для чого вибирати саме таку абсолютно брєдову анотацію?
Штольня - це взагалі інша опера, кіно на масу й наслідування голлівуду,
а фільм М. Іллєнка - достойне продовження традицій поетичного кіно,
на Вашу думку, через які ж фільми треба знайомитися з "ефемерним" укр. кінематографом? чи взагалі не варто?!